04.03.2024

Тижневий огляд ситуації в економіці та на фінансових ринках України

Економічна ситуація

За даними Держстату, зростання промислового виробництва в Україні у січні-вересні 2023 року становило +2,4% до відповідного періоду минулого року (у вересні +11,7% р/р). Слід відзначити, що таке зростання спостерігалося на низькій базі порівняння — падіння промислового виробництва у січні-вересні 2022 року становило 34,7% (у вересні 2022 р. “мінус” 39,4% р/р).  Загалом індекс промислового виробництва у 2023 році становив близько 2/3 від рівня 2016 року.

Характерно, що вищі темпи зростання спостерігалися у галузях, пов’язаних із переробленням сільськогосподарської сировини, експорт якої був обмежений через ускладнення логістики. Так, річні темпи зростання перероблення та консервування фруктів і овочів за 9 міс. 2023 року становили 15,3%, виробництва олії та тваринних жирів – 17,9%, виробництво напоїв – на 17,5%.

Також потреба у відновленні зруйнованої інфраструктури та житла зумовила зростання виробництва цементу, вапна та гіпсових сумішей (+33,1% р/р за 9 міс.), виробів з бетону, гіпсу та цементу (+18,8% р/р), іншої продукції первинного оброблення сталі (+16,5% р/р). Продовження військових дій створювало додатковий попит на виробництво зброї та боєприпасів (+76,1% р/р), виробництво військових транспортних засобів (+97,3% р/р).

Водночас виробництво продукції добувної промисловості через зменшення інвестицій та безпекові ризики скоротилося за 9 міс. 2023 р. на 3,4%, металургійне виробництво – на 13,8%. Виробництва, сфокусовані на внутрішній ринок, також зазнали зменшення попиту — виробництво текстилю скоротилося на 1,6%, одягу – на 6,3%. Через значні ушкодження електрообладнання зменшилося постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 6,5% (р/р).

У сфері будівництва спостерігалося збільшення будівництва нежитлових будівель та інженерних споруд – на 14,1% та 34,4% за 9 міс. 2023 р. до відповідного періоду минулого року. Водночас через зменшення попиту на тлі зростання собівартості будівництво житла у річному вимірі скоротилося на 4,3%.

Через значні міграційні процеси пасажирообіг у січні-вересні 2023 року зріс на 23,2% до відповідного періоду минулого року, тоді як вантажообіг через проблеми на кордонах – навпаки, скоротився на 8,4%.

Бюджетна сфера

За даними Міністерства фінансів, за січень-листопад 2023 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 2632,8 млрд грн. У листопаді видатки становили 285,7 млрд гривень.

З огляду на режим воєнного часу, основні видатки спрямовувалися на підтримку Збройних сил України та соціальну підтримку населення.

Зокрема, 1082,1 млрд грн або 41,1% від загального обсягу видатків (у листопаді – 98,2 млрд грн) спрямовано на оплату праці з нарахуваннями, у тому числі 836 млрд грн (у листопаді – 74,7 млрд грн) спрямовано на грошове утримання військовослужбовців. 637,9 млрд грн або 24,2% від загального обсягу видатків (у листопаді – 75,1 млрд грн) спрямовано на оплату використання товарів і послуг, у тому числі 426 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України, 128,7 млрд грн — перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення. 473,4 млрд грн або 18% від загального обсягу видатків (у листопаді – 49,2 млрд грн) спрямовано на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій).

Крім того, на обслуговування державного боргу спрямовано 225 млрд грн або 8,5% від загального обсягу (у листопаді – 37,5 млрд грн), на трансферти місцевим бюджетам – 135,6 млрд грн або 5,2% від загального обсягу (у листопаді – 10 млрд грн).

В умовах необхідності забезпечення невідкладного фінансування зазначених потреб, особливої ваги набуває залучення коштів міжнародних партнерів. Так, 14 грудня Україна отримала третій транш фінансування на суму близько 900 млн доларів США (663,9 млн СПЗ) від Міжнародного валютного фонду (МВФ) в рамках програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF). Що стало результатом другого перегляду програми EFF Виконавчою радою МВФ. Загалом, із передбачених програмою 15,6 млрд доларів США (11,6 млрд СПЗ) Україна залучила вже близько 4,5 млрд доларів США.

Окрім того, Світовий банк оголосив про надання Україні 1,34 млрд доларів США додаткового фінансування через механізм “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine). Кошти буде спрямовано на програми державної соціальної допомоги, пенсійні виплати та забезпечення надання критично важливих державних послуг. Фінансування складатиметься з позики Світового банку обсягом 1,086 млрд дол. США, користуючись з кредитних коштів Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), що підтримується Урядом Японії, гранту у розмірі 190 млн дол. США від Норвегії в рамках Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF), гранту 50 млн дол. США від Уряду Сполучених Штатів Америки та гранту на суму 20 млн дол. США від Уряду Швейцарії.

Валютний ринок

Обсяг операцій банків із безготівковою іноземною валютою (без урахування операцій НБУ) у листопаді зріс на 50,2% порівняно із жовтнем. Це свідчить про поступову адаптацію ринку до функціонування в умовах режиму керованої гнучкості обмінного курсу. При цьому, Національний банк продовжує активно брати участь в роботі міжбанківського ринку, компенсуючи структурний дефіцит іноземної валюти та згладжуючи надмірні коливання курсу. Так, обсяг інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти у листопаді становив 2,5 млрд доларів США (порівняно із 3,4 млрд доларів США у жовтні) із середньозваженим курсом продажу USD на 1,0% меншим порівняно із жовтнем.

Водночас обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім як для задоволення внутрішнього попиту на іноземну валюту, так і виконання міжнародних зобов’язань України. Станом на 1 грудня 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 38,8 млрд доларів США, знизившись у листопаді на 0,5% зважаючи на переважання обсягу інтервенцій НБУ для підтримки курсової стійкості та боргових виплат над обсягом надходжень від міжнародних партнерів.

Відповідно до балансових даних, чистий продаж валюти НБУ в листопаді становив 2,5 млрд доларів США, тоді як на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 2,3 млрд доларів США, з яких 1,6 млрд доларів США – макрофінансова допомога від ЄС, 0,4 млрд доларів США –  від Світового банку, 0,3 млрд доларів США – від розміщення валютних ОВДП. Урядом України у листопаді виплачено за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 109,2 млн доларів США. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 250,3 млн доларів США.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Фінансовий сектор

Корпоративне кредитування у листопаді зростало як у гривні, так і в іноземній валюті (+1,4% та +1,3% відповідно). Водночас загальна заборгованість корпоративного сектору за кредитами банків все ще залишається нижчою, ніж на початок року. Кредитування фізичних осіб (в гривні) зростає вищими темпами – на 3,0% за місяць, на 8,5% з початку року. При цьому обсяг депозитної бази банків, передусім в гривні, продовжував активно збільшуватися: гривневі депозити домогосподарств у листопаді зросли на 3,1% (з початку року – на 15,2%), бізнесу – на 4,0% (з початку року – на 33,7%).

Показники адекватності капіталу банків у листопаді залишалися на рівні попереднього місяця – 25,4% для регулятивного та 14,7% – для основного капіталу банків. Відповідні показники понад як удвічі перевищують мінімальні нормативні вимоги НБУ.

За минулий тиждень на умовах Державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” видано 327 пільгових кредитів на загальну суму 1,7 млрд грн, у тому числі банками державного сектору економіки – 186 кредитів на суму 0,56 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні у рамках Державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” укладено 42,8 тис. кредитних договорів на загальну суму 170,5 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 32,1 тис. кредитів на суму 86,5 млрд грн), з яких 11,73 млрд грн – на інвестиційні цілі, 8,97 млрд грн – як антикризові кредити, 3,74 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів, 36,18 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників, 58,39 млрд грн – на антивоєнні цілі.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Джерело