20.06.2024

Мирослава Макаревич Про те, як виживають українські історико-культурні заповідники під час великої війни

Життю (а точніше, виживанню) українських музеїв, театрів, бібліотек, історико-культурних заповідників в умовах повномасштабного вторгнення присвячено проєкт ZN.UA, створений за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП).

Першу частину, присвячену музеям, шукайте тут, другу, про бібліотеки, тут, а третю, про театри, тут.

Частина 4

Історико-культурні заповідники під час війни

Головна причина війни Росії проти України — у намірі країни-агресорки знищити Україну як суверенну державу, а українців — як самобутню та вільну націю.

З огляду на це культура України, її культурна спадщина є однією з головних мішеней для путінського режиму. Як писав один з наших моральних авторитетів, філософ та письменник Євген Сверстюк: «Коли ворог збиває народ із його шляху, то запрягає у свою колісницю і відбирає в нього історичну пам’ять».

Свою особливу роль у збереженні надбань минулого, історичної пам’яті нації відіграють історико-культурні заповідники, в яких зберігають такі пам’ятки, як стародавні будівлі, музеї, монастирі, фортеці, парки тощо. Вони є осередками науково-дослідницької, просвітницької активності.

На сьогодні понад 20 заповідників належать до сфери МКІП. Серед них такі: «Києво-Печерська лавра», «Хортиця», «Софія Київська», «Бабин Яр», «Чигирин», Шевченківський національний заповідник у Каневі, Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», Національний заповідник «Замки Тернопілля», Національний заповідник «Глухів», Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань» та ін.

Національні заповідники «Софія Київська» та «Києво-Печерська лавра» включено до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

На початку квітня 2023 Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле відвідала Київ, Одесу та Чернігів. Свій візит підтримки України пані Азуле розпочала з Національного заповідника «Софія Київська»Офіс президента

Злочини рашистів

Нація тримається на історичній пам’яті. Заповідники — це концентрація історичної пам’яті, яку ворог щосили намагається знищити.

Найбільш постраждалими є заповідники, які опинилися в тимчасово окупованій зоні чи на лінії фронту.

З 2014 року стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора, що входять до переліку культурних об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні, перебувають у тимчасово окупованому Криму. Як повідомило представництво президента України в Криму щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, станом на 22 травня 2023 року окупанти розграбували музей-заповідник «Херсонес Таврійський» і вивезли до великого Новгорода нібито на виставку золото Візантії, а також інші артефакти: стародавні вироби з кістки, глини та інших матеріалів. Окрім цього, на території Херсонесу окупанти продовжують злочинні археологічні розкопки.

Підвішеною є нині й доля Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила» поблизу Мелітополя. Ця світова пам’ятка давньої культури перебуває в попередньому списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та претендує на право включення до основного списку. Однак іще восени минулого року окупанти поширили інформацію про те, що російські війська замінували місцевість поблизу Кам’яної Могили. А у 20-х числах травня 2023 року російське пропагандистське агентство РІА «Новості» представило репортаж про «нову експозицію» в музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський», де було показано викрадені та вивезені до Севастополя артефакти історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила». Зокрема зуб мамонта епохи пізнього палеоліту, піщаник із відбитками водоростей, мідну фігурку, виготовлену гунами, а також петрогліфи зі сценами полювання, предмети побуту, кераміку, знаряддя кам’яної доби. За попередньою неверифікованою інформацією, з території Кам’яної Могили загарбники викрали 120 музейних предметів.

Національний заповідник «Хортиця» перебуває під постійними обстрілами, ракети російських терористів неодноразово влучали у заповідну частину острова Хортиця, спричиняючи пожежі.

З весни минулого року рашисти регулярно обстрілюють острів Хортиця, серце Запорізького козацтва, національний історико-культурний заповідник всеукраїнського значення.

Пристрасті навколо святинь столиці

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Ситуація навколо нього стала ще одним інструментом гібридної війни російського режиму.

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» є державною власністю, яку уряд Януковича передав у безоплатне користування УПЦ МП на 50 років. Через численні порушення з боку представників останньої заповідник оголосив про розірвання договору про безоплатне користування з Українською православною церквою Московського патріархату з 29 березня 2023 року. Проте тривалий час невідомі особи зачиняли приміщення Лаври зсередини та перешкоджали початку діяльності комісії з інвентаризації майна та повернення його в державне користування.

Комісія МКІП з приймання-передачі державного майна Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» зафіксувала аварійний стан приміщення, що має явні ознаки руйнування.Міністерство культури та інформаційної політики України/Telegram

Офіційні органи влади наголошували, що в будь-якому випадку релігійне життя в Лаврі має тривати. Але це все одно стало спекулятивною темою для російських пропагандистських ЗМІ держави-агресорки. Йшлося виключно про повернення в користування майна, яке належить державі.

Міністерство культури та інформаційної політики України/Telegram

Незважаючи на всі перешкоди, комісія МКІП України з приймання-передачі державного майна Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» завершує процес передачі державного майна — будівель і споруд по вул. Лаврській, 11, та по вул. Лаврській, 15 у м. Києві (79 об’єктів) державній установі — заповіднику. На сьогодні формується звіт про роботу комісії та відповідний акт приймання-передачі державного майна.

Національний заповідник «Софія Київська». Свята Софія, зведена в центрі стародавнього Києва на початку XI століття, від часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого й донині залишається духовним, політичним і культурним центром, символом України. Споконвіку кияни вважають Богородицю-Оранту покровителькою міста, дотепер називаючи її «Непорушною стіною». Історія неодноразово доводила, що вони мають рацію.

У перші тижні повномасштабного вторгнення було поширено інформацію про загрозу ракетного удару по Софії Київській. Українці на всіх можливих рівнях звернулися до міжнародних організацій: ЮНЕСКО, Центру всесвітньої спадщини, Міжнародної ради пам’яток та видатних місць, Міжнародного центру з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей, а також до урядів європейських країн із закликом запобігти смертельній небезпеці, що загрожувала пам’ятці зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Отже, святиня перебуває під пильною опікою з боку міжнародного співтовариства.

Від початку широкомасштабної війни Софійський собор відвідало та продовжує відвідувати багато делегацій з-за кордону, посли вручають вірчі грамоти.

Із середини травня минулого року весь музейний комплекс «Софія Київська» відновив роботу, повернув увесь спектр музейних, екскурсійних послуг, проведення культурно-мистецьких заходів.

***

Найстрашніша війна після Другої світової, що точиться в Україні, — це не лише жахлива гуманітарна криза. Ця війна перетворила нашу країну на своєрідний полігон для ревізії міжнародних методологій реагування на виклики, що стоять, зокрема, перед культурною спадщиною на територіях, де ведуться масштабні й активні воєнні дії.

Україна зі своїми партнерами вже сьогодні докладає зусиль, аби Російська Федерація відповіла в судах за знищення української культури та порушення культурних прав українців.

Джерело