23.02.2024

Про інфляційні тенденції травня

Споживчі ціни у травні 2023 р. зросли на 0,5% порівняно з квітнем поточного року, що в річному вимірі складає 15,3% (у квітні індекс інфляції становив 17,9%).  В річному вимірі інфляція знижується протягом останніх 7 місяців (починаючи з піку 26,6% у жовтні 2022 р.).

У травні найбільший понижувальний тиск на зміну річного індексу інфляції спричинили такі компоненти споживчого кошика як: транспорт (-1,2 в.п.), хліб та хлібопродукти (-0,4 в.п.), риба та рибопродукти (-0,2 в.п.). Вказані позиції сформували 70% травневого зниження рівня інфляції.

Фактична інфляція у 2023 р. виявилася значно нижчою торішніх прогнозів уряду, НБУ та міжнародних організацій, які очікували інфляцію на рівні 30-31%. Оновлені прогнози НБУ та МВФ від квітня вже передбачають річну інфляцію на рівні 14,8% та 20,0% відповідно.

Основним стримувальним чинником інфляції є скорочення сукупного попиту – реальний ВВП є на 28% меншим за довоєнний рівень, середня реальна заробітна плата — на 8%, безробіття становить близько 20% від робочої сили. Мобілізація чоловіків до лав ЗСУ є додатковим чинником скорочення попиту.

Основним стримувальним чинником інфляції є скорочення сукупного попиту – реальний ВВП є на 28% меншим за довоєнний рівень, середня реальна заробітна плата — на 8%, безробіття становить близько 20% від робочої сили. Мобілізація чоловіків до лав ЗСУ є додатковим чинником скорочення попиту

Також стримувальним фактором росту споживчих цін є запровадження урядом мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, цей фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою.

Частково на стримування цін вплинула жорстка монетарна політика НБУ. Підвищення ключового позичкового процента економіки зумовило переспрямування частини грошової маси зі сфери споживання у сферу заощаджень. Загалом з початку підвищення облікової ставки (з червня минулого року) строкові гривневі активи населення (депозити та ОВДП) збільшились на 30 млрд грн (на 15%).

Однак річний приріст цін залишається доволі високим і в 3 рази перевищує цільовий показник інфляції НБУ. За рік найбільше подорожчали такі складові споживчого кошика як яйця (у 2,2 раза), овочі (+28%), м’ясо (+24%), безалкогольні напої (+23%).

Основний вклад в приріст цін здійснили немонетарні чинники. Це насамперед воєнні фактори зростання собівартості виробництва (руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, енергетичні проблеми, логістичні ускладнення), а також вимушена разова девальвація гривні (на 25% минулого року). Не слід також забувати про колосальний навіс ще довоєнного росту цін на продукцію промислових підприємств (+66%), що вплинуло на собівартість виробництва під час воєнного періоду.

Основний вклад в приріст цін здійснили немонетарні чинники. Це насамперед воєнні фактори зростання собівартості виробництва (руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, енергетичні проблеми, логістичні ускладнення), а також вимушена разова девальвація гривні (на 25% минулого року)

Вагомим проінфляційним чинником залишається дефіцит державного бюджету. В січні-травні фіскальний дефіцит (без грантів) становив 566 млрд грн (приріст +134 млрд грн за травень). Покриття цього дефіциту спричиняє надходження додаткової грошової маси в економіку, що тисне на ціни (незалежно від джерела покриття цього дефіциту — емісія, внутрішні позики чи міжнародна допомога). Однак, ситуація з фіскальним дефіцитом поступово покращується. Дефіцит складає все менший і менший відсоток від потреб ДБУ на видатки та погашення боргу (27% у квітні-травні 2023 р. проти 44% торік). Іншими словами все в більшій і більшій мірі потреби держави вдається фінансувати коштом власних доходів, аніж шляхом нових запозичень та зовнішніх грантів. Це стримуватиме перспективний ріст цін.

Інфляція й обмінний курс. Завдяки тому, що режим обмінного курсу залишається фіксованим, його вплив на інфляцію нині є стабілізаційним. Однак, фіксація обмінного курсу в умовах значного дефіциту платіжного балансу вимагає витрачання валютних резервів на його підтримку. Рівень валютних резервів країни України підтримується масштабною зовнішньою допомогою та обмеженнями на виведення капіталу з країни. Однак, загрозу становить підвищення зростання потреб економіки в імпорті та зниження експортного потенціалу країни.

Подальші перспективи інфляції ймовірно будуть характеризуватися її стабілізацією близько рівня 15%. Низький фактичний попит та переважно немонетарний характер інфляції стримують розкручування інфляційної спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, потенційно високий споживчий попит, зростання імпортозалежності економіки та значний фіскальний дефіцит є вагомими проінфляційними чинниками.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Джерело