24.04.2024

Інфляційні тенденції січня 2024 року

У січні 2024 р. рівень річної інфляції знизився до 4,7% проти 5,1% в грудні 2023 року. До попереднього місяця ціни січня зросли на +0,4%. Протягом останніх 12 місяців рівень інфляції скоротився в 5 разів і зараз є в 4 рази нижчим макроекономічних прогнозів річної давнини.

Базова інфляція в річному вимірі склала 4,6% проти 4,9% в грудні минулого року. Зараз як загальна, так і базова інфляція знаходяться в рамках цільового діапазону НБУ, однак початково входження в цей цільовий діапазон планувалося лише починаючи з 2026 року.

Понижувальний тиск на рівень споживчих цін здійснюють такі категорії товарів та послуг як хлібопродукти, яйця, олія, цукор, одяг та взуття, предмети домашнього вжитку та побутова техніка, послуги зв’язку та відпочинку, житлово-комунальні послуги (крім електроенергії), послуги залізничного транспорту. Ціна на зазначені товари та послуги впали або ж мінімально зросли в річному вимірі. Натомість більш ніж на 10% зафіксовано зростання цін на м’ясо та м’ясопродукти, овочі, масло, послуги електропостачання, амбулаторні медичні послуги, послуги освіти, послуги проживання та харчування.

Основним чинником, що зумовив стрімке падіння інфляції, було скорочення сукупного попиту (на 25% відносно довоєнного рівня). Ключові фактори скорочення попиту – війна, виїзд біженців за кордон (понад 6 млн осіб), мобілізація чоловіків до лав ЗСУ, високий рівень безробіття (близько 20% робочої сили), а також жорстка монетарна політика НБУ, що обмежувала приріст кредитування в економіці (рівень кредитування скоротився на 5 відс. п. за минулий рік до 15% ВВП).

Також на зниження рівня інфляції вплинуло перенасичення внутрішнього ринку аграрною продукцією за рекордного врожаю. Внаслідок блокування зовнішньоторговельних шляхів експорт агропродукції впав на 7% у річному вимірі. У січні відносно попереднього місяця знизилися ціни майже на 60% харчових продуктів, за якими ведеться щоденне спостереження. Зокрема, за цей період знизились ціни на: свинину, птицю, яйця курячі, цукор, соняшникову олію, гречані та вівсяні крупи, пшоно, борошно, макаронні вироби, батон, а також хліб житній, житньо-пшеничний. Водночас підвищились ціни на: яловичину, майже на всі овочі “борщового набору” (за винятком цін на моркву – були нижчими), молоко, сметану і масло.

Вагомим стримувальним фактором інфляції є стабільність обмінного курсу, який вже 1,5 року зберігається на рівні 37-38 грн за 1 дол. США, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари. З початку війни Україна отримала близько 75 млрд дол. зовнішньої фінансової допомоги (в т.ч. від МВФ – 7,2 млрд дол.), що дозволило не лише покрити дефіцит платіжного балансу, але й наростити валютні резерви до понад 40 млрд дол. (понад 5 місяців імпорту). Подальша стабілізація валютної позиції залежить від достатності та ритмічності надходження зовнішньої допомоги.

Стримувальним фактором росту інфляції є збереження Урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати як відтермінування приросту цін, оскільки майбутня ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою.

З іншого боку, потенційно значні інфляційні ризики зберігаються з боку фіскального дефіциту, рівень якого досяг 27% ВВП за 2023 рік. Однак, на цю мить вплив фіскального дефіциту на ріст цін є обмеженим, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП порівняно з довоєнним періодом.  Також “фіскальну інфляцію” стримує той факт, що понад 50% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту.

Подальші перспективи інфляції визначатимуться як проінфляційними, так і контрінфляційними факторами. Низький споживчий попит стримуватиме розкручування інфляційної спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, значний фіскальний дефіцит, потенційно ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Джерело