13.07.2024

Саміт НАТО у Вільнюсі (Литва) стартує вже завтра, 11 липня. Західні ЗМІ пишуть про розклади для України та розбіжності у стані союзників щодо того, які гарантії вони зможуть у підсумку запропонувати.

Financial Times: НАТО перед дилемою – що робити із заявкою України на вступ

Український президент Володимир Зеленський вирушить на саміт НАТО у Вільнюсі, коли його країна переступить позначку 500 днів повномасштабної війни за виживання проти Росії. Його стратегічна мета – отримати місце за столом НАТО. Північноатлантичний альянс для Зеленського представляє довгостроковий мир та безпеку, але через членство в НАТО українська сторона отримає “квиток на Захід” від багатовікового підпорядкування Москві.

“У що я вірю, то це в те, що Україна стане членом цього альянсу і що її законне місце – в НАТО. Вирішувати, коли настане час, повинні союзники. Порівняно з 2008 роком Україна зараз набагато ближче до НАТО. Це цілком реально”, – заявив FT генсек Альянсу Йєнс Столтенберг.

Водночас на сьогодні на столі лежать різні ідеї, але саміт у Вільнюсі має об’єднати союзників у питанні Україні та надіслати чіткий сигнал, додав він.

Через 17 місяців російсько-української війни, в ході якої союзники надали Україні загалом 160 млрд доларів допомоги, на Заході намагаються вирішити набагато важливіше питання. Зокрема, чи вони готові пообіцяти Україні захист від російських військ. А якщо ні, то що вони можуть запропонувати натомість.

“Єдина задача саміту у Вільнюсі, з якою згодні всі, полягає в тому, щоб ми не залишили сірі зони на карті як 15 років тому, чим скористався Путін. Нам треба переконатися, що їх більше немає. Йдеться про те, щоб зробити кришталево ясним те, де проходять наші лінії”, – зазначає один із топ-дипломатів НАТО.

Видання зазначає, що саме на саміті в Бухаресті у 2008 році було посіяно насіння нинішньої дилеми. Коли Україні та Грузії пообіцяли членство в Альянсі без вказівки термінів. Через чотири місяці російські танки вторглися на північ Грузії, а в 2014 році – захопили Крим і частину Донецької та Луганської областей. Окрім засуджувальної риторики НАТО мало що зробила для покарання Москви. І Путін розкрив натовський блеф.

“Найнебезпечніше місце для сусідніх з Росією країн – це сидіти в залі очікування НАТО. І ми зробили саме це 15 років тому з Грузією та Україною”, – каже міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахна.

Цього тижня НАТО має вирішити складне завдання. Незважаючи на те, що всі країни Альянсу говорять про те, що Україна не зможе вступити під час війни, тривають емоційні дискусії щодо підвищення статусу та про те, як усе це подати. США та Німеччина проти будь-яких гарантій колективного захисту та хочуть переконатися, що Київ приєднається до НАТО лише після необхідних реформ. Інші свою позицію змінили і, наприклад, президент Франції Еммануель Макрон у травні заявив, що Україні треба дати шлях до членства в НАТО.

Тим часом у самій Україні кажуть, що мають реалістичні очікування від саміту.

“Членство не обговорюється, і змінювати порядок денний надто пізно. Туреччина та Угорщина навіть виступили проти вступу Швеції до альянсу. Нічого по Україні домогтися не вдасться”, – зазначив один із радників Міноборони України.

Проте лідери НАТО розуміють, що Зеленський не має поїхати з Вільнюса з порожніми руками. І мають намір формалізувати свої зобов’язання щодо безпеки, називаючи їх гарантіями. Основні країни, які мають їх надати, – США, Німеччина, Франція та

НАТО також підвищить статус комісії Україна-НАТО до рівня Ради. Це дасть їй місце серед рівних за столом переговорів. Прихильники ідеї впевнені, що це допоможе захистити Україну у короткостроковій перспективі та підготувати її до вступу.

Старший науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин Бен Талліс каже, що такі зобов’язання мають додаткову вигоду для США.

“США, як і раніше, блокують членство України і блокують з не зовсім несправедливих причин: вони хочуть, щоб європейці більше дбали про свою оборону, а не просто додали ще одну європейську країну, яка від них залежить”, – зазначив він.

Politico: Захід в останні хвилини намагається погодити гарантії для України

Джерела Politico зазначають, що напередодні саміту НАТО невелика група союзників в останні хвилини ведуть “гарячкові переговори” про те, які гарантії безпеки для України мають увійти до підсумкової декларації. Ідея полягає в тому, щоб створити “парасольку” для всіх країн, готових надавати їй постійну військову допомогу.

Офіційний Київ хоче якнайшвидше вступити до НАТО, щоб захистити себе ст. 5 Вашингтонського договору про колективну безпеку. Але союзники згодні лише на вступ після війни з Росією.

За словами одного з дипломатів НАТО, у понеділок у Лондоні президент США Джо Байден зустрінеться із британським прем’єром Ріші Сунаком, щоб погодити останні деталі. Зрештою, гарантії для України можуть обмежитися тим, що вона отримує вже зараз: зброя, військове обладнання, навчання, фінансування та обмін розвідданими.

Однак багато особливостей цієї підтримки буде залишено на потім. Зокрема, кожна зацікавлена країна має визначити свої зобов’язання на двосторонній основі з Україною. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що план також включатиме багаторічну програму допомоги для забезпечення повної оперативної сумісності між збройними силами України та Альянсом.

Що стосується перспектив вступу, то у підсумковому комюніке союзники зауважать, що “розглядатимуть прагнення України до членства і продовжать над цим працювати”. Ймовірно, розпливчасту обіцянку саміту-2008 буде оновлено, але не варто чекати на конкретні терміни та офіційне запрошення.

The Guardian: Сунаку потрібен весь талант переконання, щоб схилити Байдена до членства України в НАТО

Сьогоднішня зустріч Байдена та Сунака в Лондоні, ймовірно, має більше значення, ніж будь-яка інша. Між обома лідерами є різниця в поведінці стосовно України, пише The Guardian.

Вашингтон незадоволений, коли Лондон оприлюднює будь-які розбіжності, вважаючи, що таким чином він намагається підштовхнути США до дій. Джерела зазначають, що наполегливість міністра оборони Бена Воллеса занапастила його амбіції на пост генсека НАТО після того, як він намагався форсувати постачання озброєнь для України.

Ці розбіжності поєднуються з конфліктами через обмеження, які США продовжують накладати на постачання зброї, а також через затримки, особливо з літаками з F-16. З іншого боку, розбіжності щодо касетних боєприпасів менш гострі. Великобританія підписала Конвенцію про заборону і навряд чи схвалить рішення США, але не зможе заблокувати український запит.

Напередодні саміту НАТО обидві країни не можуть дозволити собі перебувати у відкритій сварці. І наступні години стануть перевіркою того, наскільки Ріші Сунак сильний у переконанні. Поки не ясно, чи зможе його спокійна раціональність переконати Байдена в тому, що Україна заслуговує на пояснення того, як і коли вона зможе приєднатися до Альянсу.

Чого Великобританія хоче, так це показати Україні, що їй не пропонують ті самі обіцянки, які були 15 років тому на саміті НАТО у Бухаресті. Міністр закордонних справ Джеймс Клеверлі говорив, що таким сигналом має стати запевнення, що Києву не треба виконувати План дій щодо членства.

Проте радник Байдена з національної безпеки Джейк Саллівана у п’ятницю парирував цей момент, заявивши, що він ще перебуває на стадії активного обговорення. Натомість міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що його країна вже виконала три попередні умови: оперативна сумісність із силами НАТО, прозора система закупівель та цивільний контроль над збройними силами.

Оскільки Німеччина підтримує обережність США, Сунаку належить вирішити, скільки політичного капіталу потрібно витратити, щоб переконати Байдена в тому, що післявоєнна пропозиція Україні про членство не продовжить війну і не спровокує Путіна.

Розриваючись між залежністю Великобританії від США та союзниками у країнах Балтії та Польщі, Сунак має виявити певний ступінь дипломатичної звивистості.

CNN: Байден упевнений, що Україна поки не готова до членства в НАТО

Президент США Джо Байден каже, що перш ніж НАТО зможе розглянути питання членства України, вона має завершити війну з Росією. В ексклюзивному інтерв’ю CNN американський лідер надіслав чіткий сигнал – Україна ще не готова до вступу.

Проте США та союзники НАТО продовжать забезпечувати президента Володимира Зеленського та його збройні сили всім необхідним, щоб покласти край війні.

“Я не думаю, що в НАТО є одностайність щодо того, чи слід приймати Україну в сім’ю НАТО зараз, у цей момент, у розпал війни. Наприклад, якщо ви це зробили, то ви знаєте – і я маю на увазі те, що я кажу – ми сповнені рішучості захистити кожен дюйм території, яка є територією НАТО.Це зобов’язання, яке ми всі взяли на себе, незважаючи ні на що. Якщо йде війна, то ми всі на війні. Ми воюватимемо з Росією, якщо приймемо Україну зараз”, – заявив він в інтерв’ю провідному Фаріду Закарії.

За його словами, це питання він у деталях обговорював із Зеленським.

“Я думаю, що ми маємо прокласти раціональний шлях, щоб Україна могла претендувати на вступ до НАТО. Але передчасно говорити, закликати до голосування, тому що необхідно виконати інші вимоги, включаючи демократизацію та деякі з цих питань”, – наголосив Байден.

Він нагадав, що до повномасштабного вторгнення відмовив Володимиру Путіну у зобов’язанні не приймати Україну до НАТО, оскільки Альянс проводить “політику відкритих дверей”.

У п’ятницю Білий дім вперше оголосив про передачу касетних боєприпасів Україні. За словами Байдена, це було важким рішенням, але необхідним на даний момент, оскільки їй не вистачає артилерійських снарядів.